Кафедра ИВМ рекомендует

Звертаємо увагу школярів 10-11 класів.
На кафедрі працює школа поглибленого вивчення
математики та інформатики ( детальніше.. )
Незвичайна кураторська година групи І-11-1
  • risПросмотров: 438
Посидіти коло моря, торкаючись руками його грайливих і ніжних хвиль, зазирнути до романтичного паризького кафе, помилуватися яскравими літніми квітами та метеликами, помандрувати по різних куточках України, знайомлячись з їх привітними місцевими жителями, – і все це за півгодини. Гадаєте, фантастика? А ось і ні. Це незвичайна кураторська година інформатиків-третьокурсників, проведена не в аудиторії університету, а у виставковій залі Наталії Юзефович. Проте насолоджувалися ми не лише роботами відомої художниці, а й трохи менш знаменитої нашої одногрупниці… Але про все по черзі.

Кажуть, що талановита людина – талановита в усьому. Тому не дивно, що серед здібностей нашої відмінниці Олени Роман є і уміння вишивати. Ця кропітка і тривала праця потребує справжньої відданості, проте у терплячої та зібраної Оленки все виходить просто чудово! У цьому вже переконалися всі її родичі, близькі та знайомі, яким з нагоди свят дівчина дарує свої картини, а сьогодні завдяки виставці – і наша група. Вишиті бісером квіти різних розмірів і кольорів, життєрадісні і легкі метелики, немов оживають і вражають своєю красою.

Найулюбленіша картина Олени – «Танець з вовками», на якій одразу ж привертає увагу приваблива дівчина з таємничим поглядом, оточена колом диких і лише їй покірних тварин. Мені ж найбільш за все сподобалися ікони, що велично виблискували золотим і розкішним червоним сяйвом. Оленка неодинока у своєму захопленні вишивкою. Також на виставці ми побачили роботи ще кількох молодих рукодільниць. Гадаю, нікого не залишили байдужим серія картин із зображенням чотирьох пір року та вишивка із закоханою парою у кав’ярні.


Виставка вишивок була не єдиною у залі. Ми мали змогу познайомитися з неймовірними полотнами художниці Наталії Юзефович, яка останні сорок років життя провела у Кременчуці і залишила місту у спадок близько 170 картин.

Пейзажі і портрети, життєрадісні і з нотками смутку, великі і маленькі – перед таким різноманіттям важко було б не розгубитись. На допомогу нам прийшла робітниця виставкової зали, яка люб’язно погодилася провести нас через усю красу таланту художниці. Начебто дорослі студенти уважно і з дитячим захопленням слухали історії, пов’язані з найбільшими і найвизначнішими картинами. Звісно, можна було б їх переказати, проте як каже народна мудрість: «Краще сто разів почути і один раз побачити». Тож я б порадила усім небайдужим до мистецтва та культури відвідати виставкову залу та на власні очі побачити вражаючі полотна.




Враженнями поділилась Оксана Вусик, студентка групи І-11-1
britan ● Прочитано [ 438 ] ● Комментариев [ 0 ]
05.12.2013

Требуется регистрация.
[ Регистрация | Вход ]